Артист: alyona alyona
Дата виходу: 8 квітня 2019 р.
Звукозаписувальна компанія: HitWonder
Треклист:
-
- Голови
- Пушка
- Як би я була не я
- Мамо
- Рибки 3
- Дихає вулиця
- Відчиняй
- Падло
- Викину
- Велика й смішна
- Брехунець
- Залишаю свій дім
- Літак
Тексти
Голови, ей! Голови, голови, ей!
Голими, ей! Голими, голими!
Голови, ей! Голови, голови, ей!
Голими…
Слово не літає, слово не горобець, бачиш?
Слово не минає тебе, значить
Мову дарували з небес, адже
Знову мені пише “The best” гаджет
Знову переписки, це на мене тисне
Без емоцій диспут, в цьому році кисну
Як завше дивлюся в екран
В полоні ненависних рам
А де ж мій храм?
Все відкидаю, кажуть не та я
Знаю міста я, де люди літають
І я іду ва-банк аби там
Відмитися від сірих плям
Без міри для музики, ей, музики
Музики нового дня
Музики, музики
Там люди хитають голови… (голови)
Голови (голови)
Голови, голови
Думки будуть голими (голими)
Голими (голими)
Голими, голими
Хитають голови (голови)
Голови (голови)
Голови, голови
Думки будуть голими (голими)
Голими (голими)
Голими, голими
Хитають голови, ей! Голови, ей! Голови, голови, ей!
Думки буть голими, ей! Голими, ей! Голими, голими, ей!
Хитають голови, ей! Голови, ей! Голови, голови, ей!
Думки буть голими, ей! Голими, ей! Голими, голими, ей!
(Хитають голови)
(Хитають голови)
(Хитають…)
Як би не забути що чекає мене саме там?
І потрібна кому
Як би то кулю не здути повітряну
Люди повірять нам, ніби Камю
Я не пишу роман, та ти чуєш багато між моїх слів
Я кличу жартома і ти знаєш, що варто танути ніжно як лід
Нота за нотою, слово за словом
Всі тікають від буднів, від себе самого
Подалі від дому, печалі і втоми
Всі тікають від буднів, туди не свідомо
Милі і далі, важливі деталі
Всі тікають від буднів, подалі, подалі
Забудуть години, подалі від дивних
Всі тікають від буднів інтуїтивно
Я все відкидаю, кажуть не та я
Зупинка пустая, я там де вся зграя
Зі мною йде ва-банк аби там
Відмитися від сірих плям
Без міри для музики, ей, музики
Музики нового дня
(Музики) музики, (музики) музики, (музики)
Там люди
Хитають голови (голови)
Голови (голови)
Голови, голови
Думки будуть голими (голими)
Голими (голими)
Голими, голими
Хитають голови (голови)
Голови (голови)
Голови, голови
Думки будуть голими (голими)
Голими (голими)
Голими, голими
Хитають голови, ей! Голови, ей! Голови, голови, ей!
Думки буть голими, ей! Голими, ей! Голими, голими, ей!
Хитають голови, ей! Голови, ей! Голови, голови, ей!
Думки буть голими, ей! Голими, ей! Голими, голими, ей!
(Хитають…)
(Хитають голови)
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Забирає геть усіх під свої крила
Ви — море, я як човен, що розправляє вітрила
Я розхитаю світ, щоб він нарешті нас не втримав
Така я не одна, а хто всі інші? То інтрига
Я ляжу на біт, я дуже давуча
Я всім покажу, хто тут леді, хто сучка
Я бачу наосліп, хтось за мной скучив
Від звуків таких вуха в трубочку скручені
З середини нас розрива на шмаття
За те які ми є нас не хвалять і нам не платять
І кожному своє, але в кожному є багаття
Палає так якраво, що зовні не видно статі
Ходитиму білими, словом наділена
Грала тоді, коли інші осіли
Ми з новими цілями, гори осилимо
Музика в нас, а ми в ній аж до сивини
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна на вид, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Знайде місце між усіх сцен
Кожен викупає чого вартий саме твій цент
Кожен зна шука собі до пари, щоби свій сенс
Кожен підіймався, кожен падав, аби вмів все
Ти не бійся… пишки прокладуть дорогу самі собі
Стрінемось візаві, почуття змішані
В середині мов краплі анісові
Ніби із лісу ми, з новими рішеннями
Погляд свіжий маєм на все просто
Кличуть болем в оці та не кличуть в гості
Швидше вже на острів
Щось по типу Спарти — маєш жити як усі, або помирати
Хочеш — лусни від злості
Не лоскоче твій лоскіт
Слова знаємо гострі
Та не ділимо простір
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Тату на обличчі — не моя фішка
Я просто пишка, пушка, пишка
Дивна для всіх, непрочитана книжка
Я просто пишка, пушка, пишка
Як би я була не я
Я б не шукала біти
Я б не шукала свій стиль
Я би палила мости
І була би з простих
З точністю як ти
Я б не копила думки
Я би була аби з ким
Я би ладнала замки
І будувала від всіх барикади
З точністю як ти
Я би ховала себе
І я ховала себе
В’яла, ламала свій стиль
Тихо плекала наївні надії
А мала би встати і йти
Мала би бачити ціль
Те що я хочу в кінці
Мала б синицю в руці
Та я рахувала лелечі хвости
З точністю як ти
Ей!
А тепер під дикий біт
Всіх кидає в піт
Так минає цілий рік
На минуле — RIP
Десять років як у грі
Вже мовчати — гріх
Сотні рук уже вгорі
В небі чути грім
А тепер під дикий біт
Всіх кидає в піт
Так минає цілий рік
На минуле — RIP
Десять років як у грі
Вже мовчати — гріх
Сотні рук уже вгорі
В небі чути грім
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
Розкажіть мені, що кому я винна (Що?)
Філіжанка я, або може бочка винна (Хто я?)
Мій вид — це мій світ, історія моя (Ага)
Оберталась би Земля
Як би я була не я
А!
Розкажіть мені, що кому я винна (Що?)
Філіжанка я, або може бочка винна (Я – бочка?)
Мій вид — це мій світ, історія моя (Хей, хей…)
Оберталась би Земля
Як би я була не я
А мене важити, важити — не переважити
Реп витікає мій, ніби зі скважини
Слово за словом і рима за римою
Видимо то моя карма
А мене міряти, міряти — не переміряти
Силу й вагу мою не перевірити
Репу роздати? Тю! Елементарно!
Трек на повторі мій знову не дарма
Я не тікаю тепер
Я не шукаю де двері
Не уникаю всіх ям
Я тут своя
І ти роби як я
Не перевтілююсь знов
Не уникаю розмов
В жилах кипить моя кров (Ага)
А під ногами трясеться земля
Й ти роби як я (Зе-мля!)
Маю в руці своїй майк
Чуєш — шумить дикий гай?
Чуєш, Альону качай!
Хочеш родючі і плідні поля, то роби як я
Маєш прийняти себе
І полюбити себе
Маєш так жити тепер
Визнай в середині себе маля
Ти будеш як я
Ей!
Хай тепер під дикий біт
Всіх кидає в піт
Хай минає сотня літ
На минуле — RIP
Десять років як у грі
Вже мовчати — гріх
Сотні рук уже вгорі
В небі чути грім
Хай тепер під дикий біт
Всіх кидає в піт
Хай минає сотня літ
На минуле — RIP
Десять років як у грі
Вже мовчати — гріх
Сотні рук уже вгорі
В небі чути грім
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
Не питай мене, звідки я і хто я
Холодок в очах, але стигне слово — зброя
Так цікава всім, ніби я чужа білизна
І скажу “GAME OVER”, коли рак у полі свисне
Не питай мене, звідки я і хто я
Холодок в очах, але стигне слово — зброя
Так цікавa всім, ніби я чужа білизна
І скажу “GAME OVER”, коли рак у полі свисне
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
Як би я була не я
Як би я не я
То не рвали б вас баси
Як коса бур’ян
(Ей, ей, ей, ей…)
В моїй голові новий кінофільм
І його номіновано у Каннах (у Каннах)
Квіту так, ніби у венах морфін
Там ти — така бездоганна (бездоганна)
Знаєш, стільки було сказано до
За повтор оголошена догана (догана)
Моя золота, вічно молода
Ти, ти така бездоганна
Я пам’ятаю обійми твої
Я їх бачила вчора у сні
Мама
Сиві колиски в твої голові
Але карі очі завжди ясні
Мама
І серед людей я б була ніде
Від твої грудей все тепло іде
Мама
Знаю це світ ще врятує любов
Але поки я знов скажу тобі
Мамо, я дякую, дякую, дякую
Дяка за все і хочеться плакати
Я цим віддякую
Знаю, та ти не нервуй
Доня твоя переверне цю гру
Ми різні (різні, різні, різні…)
Із тіста одного не звариш сім страв
І дійсно — нерви залізні (залізні)
Кидало життя через радість і страх
Коли поруч, то ми ніби сестри
Коли ні, то серце знає, хто завжди чекає
Ранила так глибоко словами
І ці чорні плями, в кармі
Пробач мене, мамо
З ким би не була і скільки часу
Я зникала часто
Я як суцільна проблема
Все моє поділено на грані
В будь-якому стані
Я поверталась до тебе
Зараз все давним давно інакше
Типу:
Будні набувають образ лакшері, тріпу
Поруч завжди купа цих стере-о-ти-пів
Яблуко від яблуні
Знаєш, та нехай мені кажуть це часто
Повітря в борошно
Вони сліпі, мамо
В їх серці порожньо
Вони не навчені
Зрозуміють згодом
Знаєш чудово це
Дивишся в воду і прикладом
Ніби персонаж із казки
Ти розділяєш білі
Бачиш їх наскрізь
Знаєш, що все так заплутно, мамо
Подаруй світло їм з власного храму
Просвіти голови й душі блукаючі
Як ми жилі й досі сліпо не каючись
Риба об лід, заблукали у млі
Діти твої, тобто діти Землі
Я є ким я є і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, мамо (мамо)
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь
Я є ким я є і ти є ким ти є
Цим завдячую тобі, мамо (мамо)
Хто коріння своє забувати дає
В того першого кинуть камінь
Ти чуєш моряк?
Пливи, пливи сюди
Пливи, пливи сюди
Ха-ха-ха-ха….Єєє!
Мої рибки за склом (що, є)
Рибки за склом (так)
Рибки за склом (у)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки за склом (що, є)
Рибки за склом (так)
Рибки за склом (у)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (ай)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (ай)
Рибки-рибки-рибки
Рибу не лякає шерсть
Мою рибу ні назве ніхто шкурою
Риба там десь – має честь
Вона плаває під водою у раю
Рибка має зелень, має корм
Рибка тебе манить маяком
І ти плаваєш, плаваєш, плаваєш том
Переверне твоє судно верх-дном (а)
Маєш мілину під ногами
Ще не затонув та ковтнув ноти – гами
Твій крик занемів, ти хотів, та не вмів
Не співають півні, риба бачить на дні, є
Ти тонеш, боже, поміч!
Риба блищить, а ти сліпнеш, ти гониш
Рибка так виляє хвостом на всі сто
Рибка заманила на дно Жака Іва Кусто (оу)
Ти кидаєш слова по воді
І вони як каміння відразу на дно
Твій дешевий товар ніби тінь його
Швидко замінять як фазу на ноль!
Ти тікаєш від них, ти вважаєш що зник
Одягаеш як маску шолом
Але кожна із них спалахне як сірник
Хоч і під водою – за склом!
Мої рибки за склом (що, є)
Рибки за склом (так)
Рибки за склом (у)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки за склом (що, є)
Рибки за склом (так)
Рибки за склом (у)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (ай)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (а)
Рибки-рибки-рибки (ай)
Рибки-рибки-рибки
Мої рибки хочуть світла, плавлять, мають кеш!
Вони тримають хіт для всіх своїх, немає меж
Розплавлять плавники, синій кит як оберіг
Рибки роблять сніг та мають всіх хоча й без ніг
Дихає, дихає вулиця
Дихає, дихає вулиця
Дихає вулицяЯ знаю, що в твоїх легенях
Знаю чому біль у скронях чи венах
Я бачила що ти ховаєш у жменях
Я знаю чиї у тобі течуть гени
Все на долоні, як місяць у комі
Хтось двері ламав і виносив назовні
Я чула цей хруст, страхувала агонії
Спала між вами в порожнім вагоніКлайд і Бонні
Чула, що просиш щоночі і в кого
Знаю чому та багачка убога
Я чую за милю того, хто за рогом
У рідній будівлі
Це місто не Бронкс і не Клівленд
Я знаю де буде безсонна ночівля
Я знаю чи є під балконом ганчір’я
Знаю в чиєму ти пір’ї
Знаю чому до сих пір
Я частина тебе, я частина їх всіх
Я це бачу навколо своєї осі
Я просочена цим аж до кінчиків пальців
Тож зрозумій, чому я маю панцир
Звідки я знаю — до кого ти тулишся?
Знаю чим дихає, дихає вулиця
Знаю чим дихає, дихає вулиця
Знаю чим дихає, дихає вулицяДихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає вулиця (вулиця)Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає вулицяЯ знаю чим пахне твоє волосся
Я знаю чому тут не діють, а просять
Бачила, що всі гуртом так репостять
Кричала “Баста!” — їм все не досить
Дихають стіни заводу
Сльози тут сприймуть за воду
Маску тут приймуть за вроду
Незнаючи річки не перейдеш броду
Виходячи не на свободуНіби на дні безодні
Порожні лави
Там Бога славлять
Там слід облави
Хтось мізки плавить
Хтось має лаври
Хтось прагне слави
Ти хочеш правди?
Тримай
Маєш кеш — по кишеням стеж
Все ж знаю хто ти є
Знаєш мене теж
На сходці є екшен
Без меж, типу — треш
Я знаю, про що вже і з ким ти там трешА більше не треба
Я знаю ці рухи
Ці вибиті пальці
І сині татухи
Цей саунд, що ти щойно слухав
Життя, яке кличуть “житуха”
Просочена ним аж до кінчиків пальців
Ти тепер знаєш, навіщо той панцир
Ти розумієш, на кого пес скулився
Чуєш як дихає, дихає вулицяДихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає вулиця (вулиця)Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає, дихає вулиця (вулиця)
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає вулицяДихає, дихає вулиця
Дихає, дихає вулиця
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає вулицяДихає, дихає вулиця
Дихає, дихає вулиця
Дихає вулиця, вулиця дихає
Дихає, дихає в…
Є, я, ага
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, доки ти пам’ятаєш себе (себе)
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, ти пам’ятаєш себе
Чуєш мій клич?
Біля мене сотні невідомих облич
Біля мене світло, хоча зараз ніч
Біля мене біт, знаєш, це моя річ
Біля мене кач
Біля мене блиски вогнів
Біля мене близькі мені
Біля мене тиск і магніт
Біля мене всі, а ти ні. Ти до мене йдеш
Сяєш мільйоном пожеж
Ти до мене хочеш, авжеж
Біля мене не існує меж
Кожен це ціль, кожен це мішень
Я своїм словом зриваю кліше
Ти чуєш, mon cher? Ти чуєш цей звук
Біля мене море вгору піднятих рук
Біля мене воду вбирає мій грунт
Біля мене ті хто перевернуть цю гру
Оу, біля мене сонячно знов
Біля мене слово любов
Біля мене тільки ті, хто почули агов
Серед купи розмов між високих будов
Чуєш, клич настановчий і не мовчи
Біля мене той, хто літає мов чиж
Відшукаю своїх серед цих оченят
А ти нам відчиняй, чуєш, нам відчиняй
Ей!
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, доки ти пам’ятаєш себе (себе)
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, ти пам’ятаєш себе
Знаєш, як так?
Нове покоління наступає на старт
Нове покоління відкриває свій чарт
Море по коліна і зухвалий стріт-арт
Дикий-дикий азарт, загартований дух
Моє покоління починає свій рух
Ми перегортаєм сторінку стару
Ставки максимальні сьогодні на гру
Ти піймай цей рух, ти почуй мій клич
Нове покоління то є сотні облич
Нове покоління то людей лабіринт
Нове покоління задає тобі ритм
Ти палай, гори, палай, гори
Моє покоління вже чекає прорив
Не дивися згори, не кажи “ай-ай-ай”
А ти нам відчиняй, чуєш, нам відчиняй
Ей!
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, доки ти пам’ятаєш себе (себе)
Відчиняй свої двері для нас
Відчиняй вже тепер доки чуєш цей біт
Адже він тебе впер доки ти чуєш стук
Десь поміж ребер, ти пам’ятаєш себе
Хто там сказав на мамку “падло”?
Кому жить набридло?
Зара ляже на дно
Хто там сказав на мамку “падло”?
Крашу писанки я
Як Пікассо Пабло
Під стелю твій плей і репіт
Ти віриш в мене, ти не єритик
Я твоє слово, твій дагеротип
Хай нитки рвуть зашиті роти
Мій об’єм росте
В числах Фібоначчі
І хитає люд
Мов дитячий м’ячик
А хто там схуд?
Я несу поживне
В голодний піст
Моє слово жирне
Ей!
Хто там має збитий приціл?
Я хочу сісти, треба пара стільців
Я відкрила рот і мені аплодують
Поглянь на мене, хіба в репі не годують?
Хитаю задом, хитаю зали
Зі мною в ліфті хтось другий зайвий
Я сію слово, ділюся взайми
Читаю так, щоб всі ви знали
Хто там сказав на мамку “падло”?
Кому жить набридло?
Зара ляже на дно
Хто там сказав на мамку “падло”?
Крашу писанки я
Як Пікассо Пабло
Всякі бувають дівки
Мони Лізи, Мадонни, зiрки
Шукають оригінал
Але копій вже було завал (є)
Я листаю новини
Там стільки свинини
Вам далеко до справжньої Pash
[?] грибів
Аби викупити мій персонаж
Піднялася рибка із самого дна
Залізла на гору сама
Казали: “Не вийде, бо дупа мала”
Та мала послала їх на
Роблю своє
Апдейтю твій слух
Прокачую дух
Шікоуно, ай!
Хто там сказав на мамку “падло”?
Кому жить набридло?
Зара ляже на дно
Хто там сказав на мамку “падло”?
Крашу писанки я
Як Пікассо Пабло
Хто там сказав на мамку “падло”?
Кому жить набридло?
Зара ляже на дно
Хто там сказав на мамку “падло”?
Крашу писанки я
Як Пікассо Пабло
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
ВикинуВикину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
ВикинуВикину з хати сміття
Далі викину мотлох зі свого життя (оу!)
Здихаюсь старих образ
Звільниться місце для купи добра
Змию цей смуток і сумнів
Вдихатиму ніч з ароматом бузку (ах!…)
Видалю тихо цих сук
Зіграю прощальну на дудці Kazoo (на дудці Kazoo)
Але на меті думи не прості
Я купила біль
В покуті, серед білих стін
Проживала задом наперед
Вздовж і поперек
Я вивчала де вас люд бере
Ключ від всіх дверей
Де є моє місце
Де існує відстань
Де я можу бути собою (бути собою)
Та дарма шукала
В шафі, під лекало
Викладена зброя, для бою
З самой собоюВикину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
ВикинуПолиці переповнені вщент (вщент!)
Як би не копити цей бруд мені (ще!)
В стіни ховати
Сумлінно так шпателем
Плавно рівняти рельєф (ще!)
Та не заховати горбів
Від булого кроки переходять на… біль!
Скільки б від себе не тікай
Зрозумій собою бути, то є твій… кайф!
Скинути баласт, відмінити пласт
Долі нема платою, бартеру, тільки план
Що купити — досвід чи хлам
Обираєш сам
Викидаю свій непотреб геть і іду вперед
Де є моє місце
Де мізерна відстань
До моїх накоплень і вражень
Ставлю на ваги все
Практика, як кисень
Моя мудрість, то є мій важель
Все інше яВикину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Всі ці вулиці просто відбиток
На моєм обличчі
Хтось будує свій шлях із цитат
Йому це не личить
Як знайти себе серед людей
Чи варто шукати? (шукати-шукати)
Бачу селфі — не бачу життя
Такий собі бартер
Правда. Правда чи ні?
Як розпізнати то сніг, чи то гнів?
В моєм емодзі немає цих рис
Стрічкою вгору я падаю, падаю вниз (падаю вниз…)
Падає месадж
В мене їх безліч (купа)
Люди за зали
Майки та звуки тепер
Що ховає за масками кожен? (що?)
Оріджинал кавер
А без маски немов немовля
Так було роками (роками-роками)
Люди в пошуку свіжих ідей
У пошуках слави
Я ж крокую спокійно життям (крокую)
Такі мої справиЕй
Закрутила мене знову
Колія, колія
Закрутила мене знову
Колія, то не я
Шукала хо-ди
Я просто ішла
Без ліку годин
Велика й смішнаЗакрутила мене знову
Колія, колія
Закрутила мене знову
Колія, то не я
Шукала хо-ди
Я просто ішла
Без ліку годин
Велика й смішнаЗавтра чека мене день
Завтра я знову піду до людей
Завтра з колонок знову: “бенг-бенг”
Завтра дістану слово зі жмень
Ніби насіння — літери сині
Падають римованим текстом на лист
Змішані сторі в моєму творі
В супер-лото можна виграти приз
Колія-колія-колія
Зплутує долі
Як легко вгодити в капкан
І я знову окреслюю ролі
Мов за аерозолю розпилюю свої слова
Бачу, на ці же несуть
Всі язиками свій слід заметуть
Радість то, що я живу саме тут
Роблю добро і малюю кінцеву метуВсі ці дороги (всі ці дороги)
Всі перехрестя (всі перехрестя)
Ідуть собі з Богом
Їх перехрестять
Щастя, здоров’я
Успіхів, слави
Я ж крокую спокійно життям
Такі маю справиЕй
Закрутила мене знову
Колія, колія
Закрутила мене знову
Колія, то не я
Шукала хо-ди
Я просто ішла
Без ліку годин
Велика й смішнаЗакрутила мене знову
Колія, колія
Закрутила мене знову
Колія, то не я
Шукала хо-ди
Я просто ішла
Без ліку годин
Велика й смішна(Закрутила мене знову
Колія, колія
Закрутила мене знову
Колія, то не я
Шукала хо-ди
Я просто ішла
Без ліку годин
Велика й смішна…)
Як же восени житиму без них
Без отих порожніх обіцянь рясних
А поки цілий світ ніби дикий звір
Накидаю капюшон і ховаю взір
Журавель в руці – паперова ціль
Ти пишеш новий твір а я рву кінці
Ставиш на приціл мене як і всіх
Але я не з тих, чуєш, я не з тих
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Звабити плавно та каменем падати
Знов виринати і йти спотикаючись
Перезавантаження шлях і то краще
Мовляв люди палять мости геть не каючись
Ніби хто розсипав ці крихти
Так просто згубити і не зберегти, розірвати
Любити, літати та марно надіятись
Даремно вірити зовсім не варто
Птахи бачать краще
Птахи чують де тепло
Птахи не кидають напризволяще
Птахи не вміють робити назло
І не пускають слів на вітер
І не складають слів із літер
Ти не птах, тільки ніби
За уявним німбом паперове крило
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець, лети лети брехунець
Лети брехунець ти в один кінець
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
(Лети брехунець, лети брехунець, лети лети…)
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Знаєш тільки там, де мій храм
Я могла би залишатися собою навічно
Знову не закінчена гра
На повторі боротьба протиріч навіщо?
Стіни, що сцілювали сотні разів
Старий керамзіт в перемішку з бетоном
І з гулом і тоном, тут спогадів тонна
Та всеодно вдома. Чуєш? Я вдома
Постріл – промах
Знову кличе ціль, значить, я готова
І що там далі? Те що і залік
Між порожніх вулиць чи в повнім залі
Що я залишаю за собою тільки, хтоб це знав
Там я падала до долу й піднімалась з дна
Збирала по крупинці своє справнє я
Плям нема та не звести, їх колір аж ніяк
І я все відпускаю, не хочу тримати всередині зла
Ми не ідеальні, то просто кривої, то рівно на злам
Побачене вчора це досвід сьогодні для нового дня
Сховаю тихенько це в серці. I я…
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Я купу, купу, купу разів, мутила посів, я так палко чекала врожаю
І скільки було збитих колін, життєвий трамплін я вкопала, і я ж відкопаю
Чула, мільйони обіцянь, мільйони переконливих слів, та граблі помічено
Брати тут нічого, з новими силами я іду далі, ти не проси мене знову обертатися назад
Як чиста сльоза я відкрита для всього нового
Знову обертатися назад, як новий фасад, як яскравий і свіженький слоган
Я іду з Богом, там за рогом, відображення моє між цих камер
В горлі – комом, в пляшці – кава, мов реклама Comfy – я всім цікава (цікава, цікава)
Ти будеш дивитись на мене, як завжди, всередині щось одізветься
Більше ні слова, я вставши піду собі далі, куди так веде мене серце
Готова до змін, я пірну з головою, залишиться тільки ім’я (моє ім’я!)
Все інше сховаю, десь тихо за ребрами, і я…
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Я, я, я, я, залишаю свій дім
Я, я, я, я, залишаю все в нім
Я, я, я, я, лечу подихом ввись
Я, я, не дивитимусь вниз, не дивитимусь
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
А ми тікали бандами
Та й в жита
Там жили цвіркуни
Ми були серед них
Вітер грає пісні
І в дітей пита
Чи бачать вони
Кольорові сни
Небо дихає
Й хмари вогнем пекуть
А за ними роки
Ніби в русло ріки
Роси все миють зелену траву
Там дитинство моє
Залишилось ні з ким
Мій літак
Мій літак
Мій літак
Ти мій літак
Мій літак
Мій літак
Мій літак
А я ще пам’ятаю місця
Де немає кінця
Тому дикому щастю
З мого острівця
Хмара ніби вівця
На кінці олівця
А ще купа малюнків на стінах висить
Де батьківський поріг
На зеленім дворі
Я там буду сьогодні
Була і торік
Запал і згорів
Доки гріє вгорі
Материнським теплом
Святий оберіг
Косою скошена
Росами зрошена
Доля вкраїни спустошена (Боже мій)
Я підіймаюсь з колін
Дому низький уклін
Б’ю до долу
Кожен раз (Боже наш)
Рідне село замело, загуло
Хати в рівень з землею устелені (зелені)
Сіном, соломою, стежка до дому
Й на серці моєму росте мені
Рідний дім
Такі рідні лави
Тиша понад ставом
Запашний світанок
Молоко без кави
І тепло ласкаве
Я люблю без тями
Замело пісками
Завмерло
Вже нема на карті
Ні душі на варті
Всі дитячи жарти
Час забрав за грати
Мов папір порватий
В середині рана від втрати
Втрати
Буде пам’ять літи
Я згадаю літо
Ми щасливі діти
Ще б пак
Віє теплий вітер
Зеленіють квіти
Лиш туди летітиме літак
Буде пам’ять літи
Я згадаю літо
Ми щасливі діти
Ще б пак
Віє теплий вітер
Зеленіють квіти
Лиш туди летітиме літак
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами
Мій літак
Мій літак
Він схований між літами